Журналістка – Тетяна Кулик загинула від російської атаки по Київській області.
Вона була однією з найстаранніших і найкращих на курсі студенткою Національного університету культури і мистецтв. «Таня була моєю студенткою. З того мого першого курсу, коли студенти були моговіку. Тому ми поза парами дружили, разом ходили на каву», – згадує ті часи телеведуча Анжеліка Рудницька.
Любила родину: чоловіка – талановитого хірурга-онколога Павла Іванчовата 18-річну доньку-студентку.
Тетяна вміла працювати в кадрі і поза ним. У 2015-2017-х була заступницею директора ТО «Хрещатик, 26», потім головною редакторкою суспільно- публіцистичних програм і ведучою «Центрального каналу», Всесвітньої службирадіомовлення України, телеведучою Суспільного мовлення. Її «коником» були розмови з цікавими людьми в студії. Важко порахувати, скільки політиків, акторів, громадських діячів і просто неординарних людей Тетяна Кулик «підсвітила» своїми питаннями.
Вона ненавиділа війну. Хоча саме війна подарувала їй знайомство з фантастичними людьми. «Нація непереможних» – так називався її останній проєкт, який Тетяна задумала і вела, виконуючи обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа Укрінформу. Не так давно, в рамках цього проєкту, вона
записала розмову з очільником ГУР Кирилом Будановим.
У неї було ще багато творчих планів, які так і лишилися нереалізованими. Бо в ніч з 25 на 26 лютого в її будинок влучив російський шахед, перетворивши затишний дім на купу руїн. Вранці рятувальники знайшли під завалами тіла Тетяни та її чоловіка.
Тетяна Кулик стала 98 медійницею у списку загиблих у період російсько- української війни (семеро з них – іноземці).
