День Української Державності: спадкоємність понад тисячолітньої історії
15 липня українці відзначають День Української Державності — свято, покликане утвердити спадкоємність понад тисячолітньої історії нашого державотворення, а також протистояти російській дезінформації та фейковим історичним наративам про нібито «єдиний народ».
Цей день глибоко пов’язаний із постаттю князя Київського Володимира Великого, який у 988 році охрестив Київську Русь. Прийняття християнства як державної релігії стало для нашої держави цивілізаційним вибором, що визначив її європейський вектор розвитку. Християнство дало поштовх до розквіту культури, освіти та писемності на основі кирилиці. Давня Русь інтегрувалася в європейський культурно-релігійний простір, утвердивши свою самобутність.
Протягом століть державотворчі традиції передавалися з покоління в покоління:
від Київської Русі — до Галицько-Волинської держави,
від козацької республіки — до Української Народної Республіки та ЗУНР,
від Карпатської України — до сучасної незалежної України.
Тисячолітній спадок української державності
Україна успадкувала від різних етапів своєї історії ключові засадничі елементи держави:
Від Київської Русі:
цивілізаційний вибір із прийняттям християнства у 988 році;
тризуб — родовий знак Рюриковичів, що став Державним Гербом України;
Київ — незмінна столиця українських земель понад тисячу років;
гривня — традиційна назва грошової одиниці;
перша письмова згадка назви Україна в Іпатіївському літописі (1187 р.).
Від Галицько-Волинської держави:
синьо-жовті барви національного прапора;
закріплення європейського напряму розвитку.
Від Великого князівства Литовського:
міське самоврядування за магдебурзьким правом;
Пересопницьке Євангеліє — духовна та культурна спадщина, на якій присягають президенти України.
Від козацької доби:
республіканські традиції народовладдя;
військові традиції, які стали основою армії УНР і сучасного війська;
Конституція Пилипа Орлика (1710 р.) — одна з перших європейських конституцій.
Від української державності початку ХХ століття:
демократичні засади та створення інституцій — парламенту (Центральної Ради), уряду (Генерального Секретаріату);
державні символи: герб, гімн, прапор;
ідея соборності та об’єднання українських земель;
заснування Української академії наук.
Від УРСР:
статус засновника ООН;
адміністративно-територіальний устрій, що став основою для сучасної держави.
Ми є спадкоємцями великої традиції боротьби за свободу, гідність і єдність.
Кожне покоління українців додає свій крок у творенні держави, і нині ця боротьба продовжується.
