6 червня — друга річниця підриву Каховської ГЕС: памʼятаємо трагедію, працюємо на відновлення
Шоста червня. 2:50 ночі. Тиша півдня України розривається потужним вибухом.
Удар, який миттєво змінив долі тисяч людей, перетворив родючі землі на пустелю, залишив без води та електроенергії цілі регіони. Це була не просто атака — це була навмисна спроба знищити життєвий ресурс України, символ її сили та стабільності. Підрив Каховської ГЕС став однією з наймасштабніших техногенних катастроф нашої історії.
Внаслідок вибуху було зруйновано 16 із 28 прогонів водозливної греблі, будівлю гідроелектростанції, роздільну стінку між греблею та ГЕС, ґрунтову греблю та частково судноплавний шлюз. Це призвело до повної втрати 343,2 МВт потужностей, які щорічно виробляли понад 1,3 млрд кВт·год електроенергії. Водночас втрата Каховського водосховища об’ємом 18,2 км³ спричинила масштабну гуманітарну, екологічну та економічну кризу: припинилося водопостачання у чотирьох областях, зупинилися іригаційні системи, промислові об’єкти, зазнало шкоди рибне господарство, завдано удару судноплавству до Чорного моря. Середньорічні втрати Укргідроенерго через руйнування ГЕС оцінюються в 138 млн доларів США.
У відповідь на цю трагедію, Кабінет Міністрів України 18 липня 2023 року затвердив Постанову №730, якою започатковано експериментальний проєкт «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови».
Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови». Цей проєкт передбачає поетапне відновлення гідровузла не лише як енергетичного, а й як водогосподарського та екологічного об’єкта. Його мета — відновити сталу інфраструктуру водопостачання, енергозабезпечення, підтримати сільське господарство та екосистему Півдня України. Відбудова має ключове значення для продовольчої, соціальної та національної безпеки країни, адже Каховський гідровузол є стратегічною ланкою у системі управління водними ресурсами нижнього Дніпра.
Реалізація проєкту передбачає два етапи. Перший — охоплює проєктування споруд та будівництво підпірної споруди в нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС.
Другий етап розпочнеться після деокупації території і включає обстеження та розмінування майданчика, зведення перемичок, осушення, демонтаж руїн і проєктування нового гідровузла. Подальша реалізація можлива виключно після повної зачистки території від вибухонебезпечних предметів.
Питання доцільності відбудови Каховської ГЕС активно обговорюється в експертному середовищі, проте всі наукові висновки однозначні: альтернативи, які б забезпечували надійне водопостачання південних регіонів, не існує. Це підтверджено Постановою Президії НАН України №313 від 6 вересня 2023 року, яку також підтримала науково-технічна рада при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Наукові дослідження провідних інститутів НАН і НААН України — зокрема Інституту гідробіології, Інституту водних проблем і меліорації, Держводекології та інших — продемонстрували, що відновлення гідровузла є критично важливим для стабілізації гідрологічного балансу в регіоні.
Уряд також вжив заходів для захисту земель колишнього водосховища: Постановою КМУ №286 від 12 березня 2024 року заборонено зміну цільового призначення цих ділянок, крім випадків, пов’язаних із відновленням інфраструктури.
Таким чином, відбудова Каховського гідровузла — це не лише технічне завдання, а національний пріоритет, який визначає майбутнє екологічної, енергетичної та продовольчої безпеки півдня України. Це — символ нашої спроможності відновлювати зруйноване та будувати майбутнє на основі науки, сталого розвитку й стратегічного бачення.
(Фото - із мережі Інтернет)
#Укргідроенерго #гідроенергетика #енергетика #Каховська_ГЕС #катастрофа
